Смородина Софіївська середньопізній сорт чорної смородини української селекції. Отримали його внаслідок схрещування в 1986 році сорту Білоруська солодка і гібридної форми С-106, яка є комплексним донором хворобостійкості. Селекціонери К.Н.Копань і В.П.Копань. Кущ напіврозкидистий, досягає у висоту близько 1,5-2 м. Пагони товсті, з укороченими міжвузлями, еластичні. Кисті середні, густі, по 2-3 на рубець, густо розміщені на пагоні. Ягоди округло-овальної форми, чорного кольору, блискучі, досить великі, одномірні, середня маса окремої ягідки становить 1,7-2,1 г, деякі екземпляри досягають 3,2-3,6 г, при дозріванні не обсипаються. Шкірочка еластична, міцна, з сухим відривом. М'якоть зеленувато-коричнева, густа, помірно ароматна, приємного кисло-солодкого смаку (4,25-4,5 бали). Плоди дозрівають дружно, практично одночасно. Дорослий кущ може давати близько 6-8 кг ягід. Смородина Софіївська починає плодоношення в кінці червня-на початку липня. Відзначається надзвичайно висока і стабільна врожайність, самоплідність, комплексна стійкість до грибних хвороб, брунькового кліща і листової галиці, підвищена посухостійкість, відмінна морозостійкість, невимогливість до умов вирощування. Сорт вважається одним з кращих для споживання ягід свіжими, а також для приготування високоякісних продуктів техпереробки (желе, соки, виноматеріали) і заморожування. Також він перспективний для інтенсивної культури в промисловому й аматорському ягідництві, для отримання екологічно чистої продукції, а також для просування в більш південні регіони. Швидко набув популярності у садівників-любителів. У селекції використовується як донор крупноплідності, комплексної хворобостійкості і посухостійкості.